меліса

мелі́са

(від грец. μέλισσα – бджола)

рід багаторічних трав’янистих рослин родини губоцвітих. Поширені в Південній Європі, Азії, Північній Африці. М. звичайну культивують як ефіроолійну й медоносну рослину. Інша назва – цитрон-меліса.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меліса — мелі́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. меліса — -и, ж. Трав'яниста багаторічна медоносна рослина, з білими або жовтими квітками та лимонним запахом, з якої добувають ефірну олію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меліса — (росл.) медовка Словник чужослів Павло Штепа
  4. меліса — МЕЛІ́СА, и, ж. Трав'яниста багаторічна медоносна рослина, з білими або жовтими квітками та лимонним запахом, з якої добувають ефірне масло. Розтерті листки меліси, як свіжі, так і сушені, .. прикладають на шматочці до ран (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. меліса — МЕЛІ́СА, и, ж. (Melia L.). Трав’яниста багаторічна медоносна рослина, з білими або жовтими квітками та лимонним запахом, з якої добувають ефірне масло. Розтерті листки меліси, як свіжі, так і сушені, ..прикладають на шматочці до ран (Лікар, рослини.. Словник української мови в 11 томах