мембрана

мембра́на

(від лат. membrana – оболонка, перетинка)

1. Гнучка, закріплена по замкненому контуру перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору.

2. біол. Система спеціальних оболонок або листків, які відокремлюють клітину від зовнішнього середовища і поділяють її на окремі відсіки або камери.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мембрана — мембра́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мембрана — -и, ж., спец. 1》 Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується у пристроях для вимірювання тиску, телефонах, мікрофонах, анероїдах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мембрана — Плівка, тремтівка Словник чужослів Павло Штепа
  4. мембрана — МЕМБРА́НА, и, ж., спец. 1. Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується в пристроях для вимірювання тиску, телефонах і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. мембрана — Мембра́на, -ни; -ра́ни, -ра́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мембрана — МЕМБРА́НА, и, ж., спец. 1. Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується у пристроях для вимірювання тиску, телефонах і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  7. мембрана — (лат. — шкірочка) Покрівля у вигляді тонкої пластини, виконана з металу, синтетичних плівок тощо. Сприймає лише конструктивні зусилля на розтяг. Архітектура і монументальне мистецтво