мембрана
мембра́на
(від лат. membrana – оболонка, перетинка)
1. Гнучка, закріплена по замкненому контуру перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору.
2. біол. Система спеціальних оболонок або листків, які відокремлюють клітину від зовнішнього середовища і поділяють її на окремі відсіки або камери.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мембрана — мембра́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мембрана — -и, ж., спец. 1》 Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується у пристроях для вимірювання тиску, телефонах, мікрофонах, анероїдах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мембрана — Плівка, тремтівка Словник чужослів Павло Штепа
- мембрана — МЕМБРА́НА, и, ж., спец. 1. Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується в пристроях для вимірювання тиску, телефонах і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- мембрана — Мембра́на, -ни; -ра́ни, -ра́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мембрана — МЕМБРА́НА, и, ж., спец. 1. Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується у пристроях для вимірювання тиску, телефонах і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- мембрана — (лат. — шкірочка) Покрівля у вигляді тонкої пластини, виконана з металу, синтетичних плівок тощо. Сприймає лише конструктивні зусилля на розтяг. Архітектура і монументальне мистецтво