мерзенність

МЕРЗЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мерзе́нний 2.

Вона вже не знала, чому віддати перевагу — шанобі й захопленню перед генієм чи огиді з його мерзенності (Смолич, І, 1958, 71);

Шевченко і написав невеличкий автобіографічний нарис, в якому на прикладі власного життя розкрив нелюдськість, жорстокість і мерзенність самодержавно-кріпосницького ладу (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 166).

Значення в інших словниках

1. мерзенність — мерзе́нність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мерзенність — -ності, ж. Властивість за знач. мерзенний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мерзенність — МЕРЗЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мерзе́нний. Вона вже не знала, чому віддати перевагу – шанобі й захопленню перед генієм чи огиді з його мерзенності (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. мерзенність — ПІ́ДЛІСТЬ (поведінка, вчинок негідної людини), ПІДЛО́ТА, ГИДО́ТА, МЕРЗО́ТА, МЕРЗЕННІСТЬ, МЕРЗЕНСТВО рідше, НЕГІ́ДНИЦТВО розм., ПЛЮГА́ВСТВО зневажл. — Життя.. завжди вимагає свого, але не можна виправдувати цим кожну підлість (М.  Словник синонімів української мови
5. мерзенність — Мерзе́нність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)