Словник української мови в 11 томах

метафраза

МЕТАФРА́ЗА, и, ж., спец. Фраза, що утворюється при буквальному перекладі з однієї мови на іншу.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. метафраза — метафра́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. метафраза — -и, ж., спец. Фраза, що утворюється за буквального перекладу з однієї мови на іншу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метафраза — Переклад (буквальний)  Словник чужослів Павло Штепа
  4. метафраза — МЕТАФРА́ЗА, и, ж., спец. Фраза, що утворюється при буквальному перекладі з однієї мови на іншу.  Словник української мови у 20 томах
  5. метафраза — • метафраза (від грец. μετάφρασις — перефразування) - переказ змісту літ. твору. М. називається також прозовий підрядник вірша.  Українська літературна енциклопедія
  6. метафраза — метафра́за (від грец. μετάφρασις – переклад, тлумачення) точно дослівна передача змісту поезії прозою (без додержання рими й ритму), підрядник або заготовка для художнього перекладу.  Словник іншомовних слів Мельничука