метеляти
МЕТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Те саме, що метля́ти.
Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами — густо купки. Роботи жінкам, — так тими спідницями й метеляють од купки до купки (Головко, І, 1957, 340);
*Образно. Тихенько вуличкою метеляє [Варивон], а йому слідом у спину тикають пальцем (Ковінька, Кутя.., 1960, 87).
Словник української мови (СУМ-11)