метеор
МЕТЕО́Р, а, ч. Тверде тіло космічного походження, що потрапляє з величезною швидкістю в земну атмосферу; падаюча зірка.
Метеори раз у раз спадали з неба на степ, то ніби хто кропив небо огняною водою, то ніби огняний палець велетня розпорював все небо од верху до самого низу (Н.-Лев., І, 1956, 457);
Вогнистою рискою черкнув по небозводу метеор і згас (Вол., Сади.., 1950, 67);
Метеор часто лишає після себе слід — сріблясту смужку, яку видно і після того, як він згасне (Наука.., 8, 1956, 27);
*У порівн. Машина линула, як метеор, у вихорі та куряві (Смолич, І, 1958, 97);
Проминув рік. Рік тяжкої праці, незабезпеченого життя не може промайнути блискучим метеором, — він тягнеться, на жаль, дуже довго (Л. Янов., І, 1959, 282).
Словник української мови (СУМ-11)