Словник української мови в 11 томах

мигдалевидний

МИГДАЛЕВИ́ДНИЙ, а, е. Схожий формою на горіх мигдалю.

Очі в Клави східні, мигдалевидні, в них повно смутку (Гончар, Людина.., 1960, 59).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мигдалевидний — мигдалеви́дний прикметник  Орфографічний словник української мови