микальник МИ́КАЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається миканням ( див. ми́кання¹). Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках микальник — ми́кальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови микальник — -а, ч. Той, хто займається миканням (див. микання I). Великий тлумачний словник сучасної мови микальник — МИ́КАЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається миканням (див. ми́кання¹) льону або конопель для прядива. Словник української мови у 20 томах