микальник

МИ́КАЛЬНИК, а, ч.

Той, хто займається миканням (див. ми́кання¹) льону або конопель для прядива.

Значення в інших словниках

1. микальник — ми́кальник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. микальник — -а, ч. Той, хто займається миканням (див. микання I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. микальник — МИ́КАЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається миканням ( див. ми́кання¹).  Словник української мови в 11 томах