Значення в інших словниках
-
милость —
ми́лость іменник жіночого роду милість
Орфографічний словник української мови
-
милость —
див. милість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
милость —
МИ́ЛОСТЬ.
Словник української мови у 20 томах
-
милость —
ва́ша (їх) ми́лість (ми́лость), уроч., заст. 1. Шанобливе називання кого-небудь; ви, вони. — З Богом, — кажу, — завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками (Марко Вовчок); — У Варшаві тільки й мови, що про вашу милість, князю (І.
Фразеологічний словник української мови
-
милость —
Ми́лость і ми́лість, -лости, -лості, -лістю; -лості, -лостей
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
милость —
Милость, -ти ж. 1) Милость, милосердіе. Що день хвалили Бога за Його милость. Кв. І. милость на кого кла́сти. Миловать кого, прощать кому изъ сожалѣнія. Це ще я милость на його кладу, що не позиваю, а то було б йому. Конст. у. 2) Любовь.
Словник української мови Грінченка