милостиня

МИ́ЛОСТИНЯ, і, ж. Подаяння, пожертвування жебракові, біднякові.

Від часу до часу мати втирає мовчки сльози, роздає з Дорою.. милостині за "душу" [батька] (Коб., III, 1956, 79);

З усіх старців батько визнавав тільки одного — Кулика, .. він не жалів для нього милостині (Довж., Зач. Десна, 1957, 482);

*У порівн. Солдатки та вдови з торбами, як за милостинею, товпляться біля волості (Головко, II, 1957, 511).

Значення в інших словниках

1. милостиня — ми́лостиня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. милостиня — МИЛОСТИНА (жебракові) б. з. давання, хавтур|а|, ід. ласкавий хліб <�гроші>, фр. простибіг, сов. подаяння; (як нагорода) сов. подачка, п. маслак.  Словник синонімів Караванського
3. милостиня — -і, милостинька, -и, ж. Подаяння, пожертвування жебракові, біднякові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. милостиня — МИ́ЛОСТИНЯ, і, ж. Подаяння, пожертвування жебракові, біднякові. Від часу до часу мати втирає мовчки сльози, роздає з Дорою .. милостині за “душу” [батька] (О. Кобилянська); З усіх старців батько визнавав тільки одного – Кулика, ..  Словник української мови у 20 томах
5. милостиня — МИ́ЛОСТИНЯ (пожертвування жебракові, біднякові), ПОДАЯ́ННЯ, МИ́ЛОСТИНА заст., ПРОСТИ́БІ (ПРОСТИ́БІГ) діал. — Я старець Божий, ясновельможний князю! Прошу милостині, Христа ради (І.  Словник синонімів української мови
6. милостиня — Милостиня, -ні ж. Милостыня. Багато й старцям милостині подавали. Кв. І. 117. Який манастирь, така милостиня. посл. ум. милостинька. Мала милостинька, та варт за велику.  Словник української мови Грінченка