милостиня

ми́лостиня

-і, милостинька, -и, ж.

Подаяння, пожертвування жебракові, біднякові.

Значення в інших словниках

1. милостиня — ми́лостиня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. милостиня — МИЛОСТИНА (жебракові) б. з. давання, хавтур|а|, ід. ласкавий хліб <�гроші>, фр. простибіг, сов. подаяння; (як нагорода) сов. подачка, п. маслак.  Словник синонімів Караванського
3. милостиня — МИ́ЛОСТИНЯ, і, ж. Подаяння, пожертвування жебракові, біднякові. Від часу до часу мати втирає мовчки сльози, роздає з Дорою .. милостині за “душу” [батька] (О. Кобилянська); З усіх старців батько визнавав тільки одного – Кулика, ..  Словник української мови у 20 томах
4. милостиня — МИ́ЛОСТИНЯ (пожертвування жебракові, біднякові), ПОДАЯ́ННЯ, МИ́ЛОСТИНА заст., ПРОСТИ́БІ (ПРОСТИ́БІГ) діал. — Я старець Божий, ясновельможний князю! Прошу милостині, Христа ради (І.  Словник синонімів української мови
5. милостиня — МИ́ЛОСТИНЯ, і, ж. Подаяння, пожертвування жебракові, біднякові. Від часу до часу мати втирає мовчки сльози, роздає з Дорою.. милостині за "душу" [батька] (Коб., III, 1956, 79); З усіх старців батько визнавав тільки одного — Кулика, ..  Словник української мови в 11 томах
6. милостиня — Милостиня, -ні ж. Милостыня. Багато й старцям милостині подавали. Кв. І. 117. Який манастирь, така милостиня. посл. ум. милостинька. Мала милостинька, та варт за велику.  Словник української мови Грінченка