мильниця

МИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Коробочка для мила.

Узяв [Петро] з підлоги чемодан і поставив на стілець, зняв з гвіздочка рушник, з лутки мильницю — поклав у чемодан (Головко, І, 1957, 469);

Із пластмаси мильниці, Гудзики, чорнильниці, І лінійки, і пенали — В нас таких речей немало!.. (Бойко, Ростіть.., 1959, 57).

МИЛЬНИ́ЦЯ, і, ж,. діал. Мильнянка.

Значення в інших словниках

1. мильниця — ми́льниця іменник жіночого роду мильни́ця іменник жіночого роду мильнянка діал.  Орфографічний словник української мови
2. мильниця — I м`ильниця-і, ж. Коробочка для мила. II мильн`иця-і, ж., діал. Мильнянка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мильниця — МИЛЬНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Мильнянка. МИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Коробочка для мила. Узяв [Петро] з підлоги чемодан і поставив на стілець, зняв з гвіздочка рушник, з лутки мильницю – поклав у чемодан (А.  Словник української мови у 20 томах
4. мильниця — І, ж. 1. Простенький фотоапарат. Хіба мильницею зробиш гарні фотографії? 2. Простенька відеокамера. Домашнє відео, зроблене на мильниці. 3. Двостулковий (з фліпом) мобільний телефон (наприклад, Motorola V50, Samsung А100, LG 5300 тощо).  Словник сучасного українського сленгу
5. мильниця — (-і) ж., жарт.-ірон. 1. мол. Фотоапарат невеликого розміру. ТСРОЖ, 109. 2 мол. Дешевий японський магнітофон. На сусідній парті стояли касетний магнітофон-мильниця, в народі — "Інтернаціонал" (Л. Дереш, Культ). 3. авто, жрм.  Словник жарґонної лексики української мови