мильниця
МИЛЬНИ́ЦЯ, і, ж., діал.
Мильнянка.
МИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
Коробочка для мила.
Узяв [Петро] з підлоги чемодан і поставив на стілець, зняв з гвіздочка рушник, з лутки мильницю – поклав у чемодан (А. Головко);
Із пластмаси мильниці, Ґудзики, чорнильниці, І лінійки, і пенали – В нас таких речей немало!.. (Г. Бойко).
Словник української мови (СУМ-20)