мимрення

МИ́МРЕННЯ, я, с. Дія за знач. ми́мрити і звуки, утворювані цією дією.

Безглузді вигуки, хропіння й мимрення зливалися з брязкотом посуду і тихими розмовами тверезих (Тулуб, Людолови, II, 1957, 97).

Значення в інших словниках

1. мимрення — ми́мрення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мимрення — -я, с. Дія за знач. мимрити і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мимрення — МИ́МРЕННЯ, я, с. Дія за знач. ми́мрити і звуки, утворювані цією дією. Безглузді вигуки, хропіння й мимрення зливалися з брязкотом посуду і тихими розмовами тверезих (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах