1. Словник української мови в 11 томах

мимрення

МИ́МРЕННЯ, я, с. Дія за знач. ми́мрити і звуки, утворювані цією дією.

Безглузді вигуки, хропіння й мимрення зливалися з брязкотом посуду і тихими розмовами тверезих (Тулуб, Людолови, II, 1957, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мимрення — ми́мрення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мимрення — -я, с. Дія за знач. мимрити і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мимрення — МИ́МРЕННЯ, я, с. Дія за знач. ми́мрити і звуки, утворювані цією дією. Безглузді вигуки, хропіння й мимрення зливалися з брязкотом посуду і тихими розмовами тверезих (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах