мимрення
ми́мрення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мимрення — -я, с. Дія за знач. мимрити і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мимрення — МИ́МРЕННЯ, я, с. Дія за знач. ми́мрити і звуки, утворювані цією дією. Безглузді вигуки, хропіння й мимрення зливалися з брязкотом посуду і тихими розмовами тверезих (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- мимрення — МИ́МРЕННЯ, я, с. Дія за знач. ми́мрити і звуки, утворювані цією дією. Безглузді вигуки, хропіння й мимрення зливалися з брязкотом посуду і тихими розмовами тверезих (Тулуб, Людолови, II, 1957, 97). Словник української мови в 11 томах