минутися —
мину́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
минутися —
[миенутиес'а] -нец':а, -нуц':а
Орфоепічний словник української мови
минутися —
див. минатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
минутися —
МИНУ́ТИСЯ див. мина́тися.
Словник української мови у 20 томах
минутися —
(так) не мине́ться кому, що і без додатка. Не уникнути чогось (перев. небажаного); дістанеться комусь. Що у людях ведеться, то й нам не минеться (М. Номис); Це їм так не минеться (З усн. мови).
Фразеологічний словник української мови
минутися —
МИНА́ТИ (про час, пору життя, події тощо — наближатися до кінця, закінчуватися), МИНА́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), ПРОХО́ДИТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИ́НУТИ, ПРОТІКА́ТИ, ТЕКТИ́, ПРОПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ПЛИВТИ́ (ПЛИСТИ́), ПЛИ́НУТИ, СТІКА́ТИ, СХО́ДИТИ (ЗІХО́ДИТИ рідше)...
Словник синонімів української мови
минутися —
Мина́тися, -на́юся, -єшся сов. в. мину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Проходить, пройти, миновать; кончаться, кончиться; исчезать, исчезнуть. Час іде, минається. МВ. ІІ. 117. Минулась котові масничка. Ном. № 1839.
Словник української мови Грінченка