мирянський

МИРЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст., рідко. Прикм. до миряни.

— Не дався їм узнаки Йосипенко, прикажчик. Разом уже б його назначити і зборщиком [збирачем], щоб харлав мирянські гроші (Панас Мирний, IV, 1955, 215);

Про що ж мазку мирянську лити? За Турна щиро так стоять? (Іван Котляревський, I, 1952, 292).

Значення в інших словниках

1. мирянський — миря́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мирянський — -а, -е, заст., рідко. Прикм. до миряни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мирянський — МИРЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст., рідко. Прикм. до миря́ни. – Не дався їм узнаки Йосипенко, прикажчик. Разом уже б його назначити і зборщиком [збирачем], щоб харлав мирянські гроші (Панас Мирний); Про що ж мазку мирянську лити? За Турна щиро так стоять? (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
4. мирянський — Миря́нський, -а, -е Общественный. Всі мирянські знаєш лиха. Котл. Ен. III. 27.  Словник української мови Грінченка