мирянський

МИРЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст., рідко.

Прикм. до миря́ни.

– Не дався їм узнаки Йосипенко, прикажчик. Разом уже б його назначити і зборщиком [збирачем], щоб харлав мирянські гроші (Панас Мирний);

Про що ж мазку мирянську лити? За Турна щиро так стоять? (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. мирянський — миря́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мирянський — -а, -е, заст., рідко. Прикм. до миряни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мирянський — МИРЯ́НСЬКИЙ, а, е, заст., рідко. Прикм. до миряни. — Не дався їм узнаки Йосипенко, прикажчик. Разом уже б його назначити і зборщиком [збирачем], щоб харлав мирянські гроші (Панас Мирний, IV, 1955, 215); Про що ж мазку мирянську лити? За Турна щиро так стоять? (Іван Котляревський, I, 1952, 292).  Словник української мови в 11 томах
4. мирянський — Миря́нський, -а, -е Общественный. Всі мирянські знаєш лиха. Котл. Ен. III. 27.  Словник української мови Грінченка