мисик

МИ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мис.

За мисиком, що відділяв Малий Фонтан від аркадійської бухти, почалися нагромадження каменю (Смолич, Світанок.., 1953, 28).

Значення в інших словниках

1. мисик — ми́сик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. мисик — -а, ч. Зменш.-пестл. до мис.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мисик — МИ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мис. За мисиком, що відділяв Малий Фонтан від аркадійської бухти, почалися нагромадження каменю (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах