мисик
МИ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мис.
За мисиком, що відділяв Малий Фонтан від аркадійської бухти, почалися нагромадження каменю (Смолич, Світанок.., 1953, 28).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мисик — ми́сик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мисик — -а, ч. Зменш.-пестл. до мис. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мисик — МИ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мис. За мисиком, що відділяв Малий Фонтан від аркадійської бухти, почалися нагромадження каменю (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах