мисик

МИ́СИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до мис.

За мисиком, що відділяв Малий Фонтан від аркадійської бухти, почалися нагромадження каменю (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мисик — ми́сик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мисик — -а, ч. Зменш.-пестл. до мис. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мисик — МИ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мис. За мисиком, що відділяв Малий Фонтан від аркадійської бухти, почалися нагромадження каменю (Смолич, Світанок.., 1953, 28). Словник української мови в 11 томах