мислонька
МИ́СЛОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до мисль 1.
Молодий отаман сидів, задумався та дививсь у воду — багато, мабуть, мав він собі мислоньок попередумувати! (Вовчок, І, 1955, 337);
Востаннє, може, вп’юся, А мислоньки глибоко затаю… Піду в степи, у лузі загублюся (Рильський, II, 1946, 15).
Словник української мови (СУМ-11)