мислитися
МИ́СЛИТИСЯ, иться, недок., безос. Бути в чиїйсь уяві; уявлятися, розумітися.
Весь кам’яний Урал в оповіданнях народу мислився як священне місце сутички пролетаріату з царатом (Тич., III, 1957, 239);
Щастя мислилось [Обломовим] у вигляді повного непорушного спокою (Талант.., 1958, 77);
В різні віки по-різному мислився, уявлявся ідеал людської досконалості (Рад. Укр., 12. IV 1964, 1).
Словник української мови (СУМ-11)