миття

МИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. ми́ти 1 і ми́тися 1.

Вона, затримавшись з надто старанним миттям підлоги на веранді, забула прибрати в кімнаті цибатого, сивоусого художника (Коз., Сальвія, 1959, 76);

Процеси миття, сушіння, змащування деталей [на київському заводі ім. Лепсе] автоматизовані (Роб. газ., 21.І 1962, 1);

Ганна відкинулась на подушки хвилями своїх чорних, розпущених після миття кіс (Гончар, Таврія, 1952, 328).

Значення в інших словниках

1. миття — миття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. миття — -я, с. Дія за знач. мити 1) і митися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. миття — МИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. ми́ти 1 і ми́тися 1. Вона, затримавшись з надто старанним миттям підлоги на веранді, забула прибрати в кімнаті цибатого, сивоусого художника (В. Козаченко); Процеси миття, сушіння, змащування деталей автоматизовані (з газ.  Словник української мови у 20 томах