миття
МИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. ми́ти 1 і ми́тися 1.
Вона, затримавшись з надто старанним миттям підлоги на веранді, забула прибрати в кімнаті цибатого, сивоусого художника (Коз., Сальвія, 1959, 76);
Процеси миття, сушіння, змащування деталей [на київському заводі ім. Лепсе] автоматизовані (Роб. газ., 21.І 1962, 1);
Ганна відкинулась на подушки хвилями своїх чорних, розпущених після миття кіс (Гончар, Таврія, 1952, 328).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- миття — миття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- миття — -я, с. Дія за знач. мити 1) і митися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- миття — МИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. ми́ти 1 і ми́тися 1. Вона, затримавшись з надто старанним миттям підлоги на веранді, забула прибрати в кімнаті цибатого, сивоусого художника (В. Козаченко); Процеси миття, сушіння, змащування деталей автоматизовані (з газ. Словник української мови у 20 томах