миттєвий
МИТТЄ́ВИЙ, а, е, МИТТЬОВИ́Й, а́, е́.
1. Який триває, існує лише мить; короткочасний, скороминущий.
Приходив [Мічурін] до неї [природи] вже не як узурпатор і воїн, який вимагав покори, а як.. мізерно дрібна її частка, скороминуща, майже миттєва в безупинному русі життя (Довж., І, 1958, 498);
Радісно і трохи аж тоскно стало дівчині від цієї миттєвої зустрічі з капітаном (Гончар, Тронка, 1963, 182).
2. Який має відбутися, статися швидко, раптово.
У практиці польотів на сучасному винищувачі неминучі гострі ситуації, які вимагають миттєвого з’ясування причин їх появи і блискавичної реакції (Рад. Укр., 12.VІІІ 1961, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- миттєвий — миттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- миттєвий — Блискавичний; (- реакцію) негайний, моментальний; миттьовий. Словник синонімів Караванського
- миттєвий — -а, -е, миттьовий, -а, -е. 1》 Який триває, існує лише мить; короткочасний, скороминущий. 2》 Який має відбутися, статися швидко, раптово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- миттєвий — МИТТЄ́ВИЙ, а, е, МИТТЬОВИ́Й, а́, е́. 1. Який триває, існує лише мить; короткочасний, скороминущий. Приходив [Мічурін] до неї [природи] вже не як узурпатор і воїн, який вимагав покори, а як .. Словник української мови у 20 томах
- миттєвий — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови