1. Великий тлумачний словник сучасної мови

миттєвий

миттє́вий

-а, -е, миттьовий, -а, -е.

1》 Який триває, існує лише мить; короткочасний, скороминущий.

2》 Який має відбутися, статися швидко, раптово.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миттєвий — миттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. миттєвий — Блискавичний; (- реакцію) негайний, моментальний; миттьовий. Словник синонімів Караванського
  3. миттєвий — МИТТЄ́ВИЙ, а, е, МИТТЬОВИ́Й, а́, е́. 1. Який триває, існує лише мить; короткочасний, скороминущий. Приходив [Мічурін] до неї [природи] вже не як узурпатор і воїн, який вимагав покори, а як .. Словник української мови у 20 томах
  4. миттєвий — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови
  5. миттєвий — МИТТЄ́ВИЙ, а, е, МИТТЬОВИ́Й, а́, е́. 1. Який триває, існує лише мить; короткочасний, скороминущий. Приходив [Мічурін] до неї [природи] вже не як узурпатор і воїн, який вимагав покори, а як.. Словник української мови в 11 томах