миття
МИТТЯ́, я́, с.
Дія за знач. ми́ти 1 і ми́тися 1.
Вона, затримавшись з надто старанним миттям підлоги на веранді, забула прибрати в кімнаті цибатого, сивоусого художника (В. Козаченко);
Процеси миття, сушіння, змащування деталей автоматизовані (з газ.);
Ганна відкинулась на подушки хвилями своїх чорних, розпущених після миття кіс (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- миття — миття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- миття — -я, с. Дія за знач. мити 1) і митися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- миття — МИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. ми́ти 1 і ми́тися 1. Вона, затримавшись з надто старанним миттям підлоги на веранді, забула прибрати в кімнаті цибатого, сивоусого художника (Коз. Словник української мови в 11 томах