михайлик
МИХА́ЙЛИК, а, ч., заст. Невеличкий дерев’яний ківш для горілки.
— А мені, батьку, дозволь михайлик горілки (Стар., Облога.., 1961, 51);
Наблизився шинкар із жбаном горілки і налив кожному по михайликові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 460).
Словник української мови (СУМ-11)