михайлик

КІВШ (кругла перев. відкрита посудина з ручкою для черпання води, вина, молока, меду тощо), ЧЕРПА́К, КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, ПОСТАВЕ́ЦЬ заст.; ЛІ́ЙКА (для виливання води з човна); МИХА́ЙЛИК заст. (невелика посудина для черпання й пиття горілки). — Беріть усі, — звернувся Бульба в бік запорожців, — що в кого є: ковші, черпаки або чарки (О. Довженко); Він давно й з охотою пив з дерев'яного коряка, ніби пізнавав і смакував рідну воду (С. Скляренко); Дід Варфоломій витяг з дупла верби дерев'яний корець і, зачерпнувши з криниці прозорої чистої води, подав гостеві напитися (І. Цюпа); Горілку, мед не чаркою — Поставцем черкає (Максим) (Т. Шевченко); — А мені, батьку, дозволь михайлик горілки (М. Старицький); Нараз Мручко глемезнув кулаком об стіл, аж недопитий михайлик на ньому на півліктя підскочив і пішов шкереберть (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. Михайлик — Миха́йлик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. михайлик — -а, ч., заст. Невеличкий дерев'яний ківш для горілки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. михайлик — МИХА́ЙЛИК, а, ч., заст. Невеличкий дерев'яний ківш для горілки. – А мені, батьку, дозволь михайлик горілки (М. Старицький); Наблизився шинкар із жбаном горілки і налив кожному по михайликові (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
4. михайлик — МИХА́ЙЛИК, а, ч., заст. Невеличкий дерев’яний ківш для горілки. — А мені, батьку, дозволь михайлик горілки (Стар., Облога.., 1961, 51); Наблизився шинкар із жбаном горілки і налив кожному по михайликові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 460).  Словник української мови в 11 томах
5. михайлик — Михайлик, -ка м. Маленькій деревянный ковшикъ для питья водки. Корячки, по запорозькій михайлики, бо в Січі тіх чарок і шклянок не знали. Стор. II. 150.  Словник української мови Грінченка