млосно

МЛО́СНО. Присл. до мло́сний.

Хазяйська дочка засоромиться при місяці, направляючи хустку на голові та млосно дишучи гарячими грудьми (Ю. Янов., І, 1958, 159);

Юрине серце млосно стискається (Смолич, II, 1958, 78);

Млосно пахло фарбою і свіжими газетами (Кучер, Голод, 1961, 67);

// у знач. присудк. сл. Важко дихати.

[Степан:] Нездужаю я, тату: чогось мені млосно… (Кроп., V, 1959, 11);

Незважаючи на осінь, на розчинені вікна, йому млосно від внутрішнього жару (Ле, Міжгір’я, 1953, 336);

Нерухоме повітря пашить жаром… Душно так, млосно… (Коцюб., І, 1955, 180).

Значення в інших словниках

1. млосно — мло́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. млосно — див. жарко; тривожно  Словник синонімів Вусика
3. млосно — Присл. до млосний. || у знач. присудк. сл. Важко дихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. млосно — МЛО́СНО. Присл. до мло́сний. Хазяйська дочка засоромиться при місяці, направляючи хустку на голові та млосно дишучи гарячими грудьми (Ю. Яновський); Юрине серце млосно стискається (Ю. Смолич); Млосно пахло фарбою і свіжими газетами (В. Кучер); // у знач.  Словник української мови у 20 томах
5. млосно — Мло́сно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. млосно — Мло́сно нар. 1) Располагающе къ истомѣ. 2) Тошно, обморочно, дурно. Чогось їй стало млосно й нудно. Кв.  Словник української мови Грінченка