млявість

МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий.

[Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Л. Укр., II, 1951, 358);

Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (Хижняк, Тамара, 1959, 119);

Не беріть мені за зле млявість в моїй розмові з Вами у Львові і мов неписання до Вас з Буковини (Л. Укр., V, 1956, 354);

Недоліками концерту є деяка млявість, недостатність контрастів (Рад. Укр., 12.XI 1948, 3).

Значення в інших словниках

1. млявість — мля́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. млявість — -вості, ж. Властивість за знач. млявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. млявість — МЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мля́вий. [Аецій Панса:] Неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляє та байдужість (Леся Українка); Ванда, всупереч своїй млявості, швидко одягає пальто (А.  Словник української мови у 20 томах
4. млявість — Мля́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. млявість — Мля́вість, -вости ж. Вялость, слабость.  Словник української мови Грінченка