мовчком

МОВЧКО́М, присл., розм. Те саме, що мо́вчки 1.

Вони помічати стали, що я усе мовчком сиджу… (Вовчок, VI, 1956, 258).

Значення в інших словниках

1. мовчком — мовчко́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. мовчком — присл., розм. Те саме, що мовчки 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мовчком — МОВЧКО́М, присл., розм. Те саме, що мо́вчки 1. Вони помічати стали, що я усе мовчком сиджу... (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. мовчком — МО́ВЧКИ (не кажучи ні слова), БЕЗМО́ВНО, МОВЧКО́М розм. Семенюк мовчки постояв, здивовано дивлячись на двері, знизнув плечима й почав одягатись (В. Винниченко); Кожен бачив..  Словник синонімів української мови