мовчки

МО́ВЧКИ, присл.

1. Не говорячи ні слова; без слів.

Свекруха поралась коло печі мовчки (Н.-Лев., II, 1956, 287);

Деякий час ми йдемо мовчки, кожен думав про своє (Кол., На фронті.., 1959, 55);

*Образно. Праворуч.. стоять мовчки темно-сині Карпати в клубках срібних, сліпучо-білих хмар… (Гончар, III, 1959, 17);

// Не здіймаючи галасу; потихеньку.

Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (Коцюб., II, 1955, 86);

[Кривоніс:] Але народ у відповідь на кару ночами мовчки точить коси, сокири, ножі (Корн., І, 1955, 211);

Коли на них [людей] міцно налягав сон, вони замовкали, дрімаючи, а в цей час недремні мовчки затісувалися в чергу, щоб скоріше просунутися до жомових ям (Тют., Вир, 1964, 145);

// Не видаючи звуків (про тварин).

Сів я край могили, В небо углядівся: Мовчки її безмір’ї Жайворонок вився (Щог.. Поезії. 1958, 161);

2. перен. Не виявляючи протесту; покірно.

А ми [народ) дивились і мовчали Та мовчки чухали чуби (Шевч., II, 1953, 280);

Своїми розповідями про спостереження над життям бджіл він-то найбільше й допікав Павлові. Павло, як гість, мовчки терпить, звичайно (Головко, II, 1957, 409).

Значення в інших словниках

1. мовчки — мо́вчки прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. мовчки — пр., без слів <�слова>, мовчазно, безмовно, німо, не кажучи ні слова; (беззвучно) безгучно, безгомінно, безголосно; (без галасу) потихеньку, тихо, тихенько; П. без протесту, покірно; пор. АНІ МУР-МУР.  Словник синонімів Караванського
3. мовчки — див. таємно  Словник синонімів Вусика
4. мовчки — присл. 1》 Не кажучи ні слова; без слів. || Не здіймаючи галасу; потихеньку. || Не видаючи звуків (про тварин). 2》 перен. Не виявляючи протесту; покірно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мовчки — МО́ВЧКИ, присл. 1. Не говорячи ні слова; без слів. Свекруха поралась коло печі мовчки (І. Нечуй-Левицький); Деякий час ми йдемо мовчки, кожен думав про своє (П. Колесник); Я тебе не сльозою ждатиму .. Цілую. Мовчки. Задушився чеканням – мовчки.  Словник української мови у 20 томах
6. мовчки — МО́ВЧКИ (не кажучи ні слова), БЕЗМО́ВНО, МОВЧКО́М розм. Семенюк мовчки постояв, здивовано дивлячись на двері, знизнув плечима й почав одягатись (В. Винниченко); Кожен бачив..  Словник синонімів української мови
7. мовчки — Мо́вчки, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. мовчки — Мо́вчки нар. Молча, втихомолку. Стояли мовчки всі смутні. Котл. Ен. II. 6. Вийшла мовчки з хати. Шевч. Самі в покою сидять мовчки, без гуку, без гомону. МВ. І. 46.  Словник української мови Грінченка