мовчки —
пр., без слів <�слова>, мовчазно, безмовно, німо, не кажучи ні слова; (беззвучно) безгучно, безгомінно, безголосно; (без галасу) потихеньку, тихо, тихенько; П. без протесту, покірно; пор. АНІ МУР-МУР.
Словник синонімів Караванського
мовчки —
присл. 1》 Не кажучи ні слова; без слів. || Не здіймаючи галасу; потихеньку. || Не видаючи звуків (про тварин). 2》 перен. Не виявляючи протесту; покірно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мовчки —
МО́ВЧКИ, присл. 1. Не говорячи ні слова; без слів. Свекруха поралась коло печі мовчки (І. Нечуй-Левицький); Деякий час ми йдемо мовчки, кожен думав про своє (П. Колесник); Я тебе не сльозою ждатиму .. Цілую. Мовчки. Задушився чеканням – мовчки.
Словник української мови у 20 томах
мовчки —
МО́ВЧКИ (не кажучи ні слова), БЕЗМО́ВНО, МОВЧКО́М розм. Семенюк мовчки постояв, здивовано дивлячись на двері, знизнув плечима й почав одягатись (В. Винниченко); Кожен бачив..
Словник синонімів української мови
мовчки —
Мо́вчки, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мовчки —
МО́ВЧКИ, присл. 1. Не говорячи ні слова; без слів. Свекруха поралась коло печі мовчки (Н.-Лев., II, 1956, 287); Деякий час ми йдемо мовчки, кожен думав про своє (Кол., На фронті.., 1959, 55); *Образно. Праворуч..
Словник української мови в 11 томах
мовчки —
Мо́вчки нар. Молча, втихомолку. Стояли мовчки всі смутні. Котл. Ен. II. 6. Вийшла мовчки з хати. Шевч. Самі в покою сидять мовчки, без гуку, без гомону. МВ. І. 46.
Словник української мови Грінченка