могутніти
МОГУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Те саме, що могу́тнішати.
Чим ближче до кінця промови, тим більше він [голос Владна] ріс і могутнів (Фр., VI, 1951, 276);
Невидані на землі люди — вільні, бадьорі, переможні творці комунізму — лави їх кожного дня могутніють (Літ. газ., 11.III 1959, 2).
Словник української мови (СУМ-11)