могутність
МОГУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до могу́тній.
Все зростаюча могутність Радянського Союзу та інших соціалістичних країн — важлива гарантія миру в усьому світі (Ком. Укр., 1, 1963, 64);
Ученицю вражала могутність науки (Донч., V, 1957, 332);
Шаптала не придивлявся до облич сталеварів. Милувався їхніми тілами, їхньою могутністю (Загреб., Спека, 1961, 66);
Великі справи та благородні цілі високо піднесли свідомість і духовну Могутність радянських людей (Довж., III, 1960, 8);
Значення Бородінської битви полягало і в тому, що вона показала воєнну могутність російської армії, високі якості вітчизняного воєнного мистецтва (Ком. Укр.. 8, 1962, 45);
І хоча все зараз стояло без руху, Данька потрясла оця затаєна, мовби насторожена могутність машин (Гончар, Таврія, 1952, 210).
Словник української мови (СУМ-11)