Значення в інших словниках
-
могутність —
могу́тність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
могутність —
[моугут(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
-
могутність —
-ності, ж. Абстр. ім. до могутній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
могутність —
МОГУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до могу́тній. Перемога під Сталінградом показала зрослу могутність Радянської армії (з публіц. літ.); Ученицю вражала могутність науки (О. Донченко); Шаптала не придивлявся до облич сталеварів.
Словник української мови у 20 томах
-
могутність —
СИ́ЛА (велика значимість кого-, чого-небудь, здатність впливати, відігравати вирішальну роль), МІЦЬ, МОГУ́ТНІСТЬ підсил., МОГУ́ТТЯ підсил. поет., МОГУ́ТЬ підсил. поет. — Тоді, ще як тут панувала Польща, великі польські пани хапали землі..
Словник синонімів української мови
-
могутність —
Могу́тність, -ности, -ності, -ністю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
могутність —
МОГУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до могу́тній. Все зростаюча могутність Радянського Союзу та інших соціалістичних країн — важлива гарантія миру в усьому світі (Ком. Укр., 1, 1963, 64); Ученицю вражала могутність науки (Донч.
Словник української мови в 11 томах