могутність
МОГУ́ТНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до могу́тній.
Перемога під Сталінградом показала зрослу могутність Радянської армії (з публіц. літ.);
Ученицю вражала могутність науки (О. Донченко);
Шаптала не придивлявся до облич сталеварів. Милувався їхніми тілами, їхньою могутністю (П. Загребельний);
Хліб є одним із найголовніших джерел економічної могутності держави (із журн.);
Помер розумний князь Володимир, за якого Київська Русь досягла найбільшої могутності, а між його синами почалася братовбивча проклята народом боротьба (з легенди);
І хоча все зараз стояло без руху, Данька потрясла оця затаєна, мовби насторожена могутність машин (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)