могутній
МОГУ́ТНІЙ, я, є.
1. Який має велику владу, силу, великий вплив.
– Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував (Леся Українка);
Могутня держава, а з нею і могутнє високорозвинене суспільство можливі лише там, де панує закон (з наук. літ.);
Могутньою покровителькою йому [Жерару] була імпкратриця Жозефіна (М. Слабошпицький).
2. Який відзначається великою силою впливу на кого-, що-небудь.
Ехінацея – могутній протизапальний, антисептичний і противірусний засіб (з наук.-попул. літ.).
3. Який має велику фізичну силу; сильний.
Що діялося в душі цеї [цієї] могутньої людини, – ніхто не знав (Г. Хоткевич);
Взимку звірям – від найменшого до могутнього зубра – потрібна підгодівля (з газ.);
В легендах та переказах він [Семен Палій] виступає як могутній лицар у битві із зовнішнім ворогом (із журн.);
// Який свідчить про велику фізичну силу; сильний.
– Ти .. увесь з слонової кості, сповитий через могутнє плече золотою мантією! (І. Нечуй-Левицький);
Мокра .. сорочка облипла його могутнє тіло (М. Коцюбинський);
Руки в старого лісоруба вузлуваті, жилаві, могутні (О. Ільченко);
// Пишний, буйний.
Біла церква серед могутньої зелені робила приємне враження (М. Коцюбинський);
// Дуже великий і міцний (про будівлі).
Стіни тут були зроблені з достатку – роботи ще царської, могутні, розраховані на тисячоліття (І. Багряний);
// З товстим стовбуром і густою, розложистою кроною (про дерева, рослини).
Могутні дуби, що густою лавою стояли понад озером, повилися густими тінями (С. Васильченко);
Могутній дуб. Він півтисячоліття Стоїть на Хортиці, роняє жолуді (Л. Забашта);
Росте .. розкішний, з гіркуватим чадним смородом полин, колючий, з могутнім стовбуром і мохнатою червоною квіткою будяк (Григорій Тютюнник).
4. Дуже великий, значний за силою, ступенем вияву тощо.
Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми (М. Коцюбинський);
Раптом пролунали могутні підземні удари, задвигтіла земля, затріщали, розвалюючись, будинки (з наук.-попул. літ.);
В Парижі й на Майорці голубій Одним він [Шопен] жив могутнім пориванням (М. Рильський);
// Який становить собою велику силу.
Могутнє військо.
5. Який має дуже добре оснащення, великі виробничі можливості.
Запоріжжя – це не тільки місто могутньої сучасної індустрії, а й один з великих культурних і наукових центрів України (з публіц. літ.);
Хай дітям нашим на потребу Ростуть могутні кораблі (М. Рильський);
// Який має велику потужність.
Могутні, підвладні людині механізми раз у раз з'являються на валу з натужним гуркотом (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)