Значення в інших словниках
-
могутній —
могу́тній прикметник
Орфографічний словник української мови
-
могутній —
Можний, с. всемогутній, всеможний, стосйлий, всесильний, (дух) міцний, сильний, стокрилий; (владар) всевладний, можновладний; (дуб) велетенський, кремезний; (- зелень) пишний, буйний; (- враження) разючий, приголомшливий; (вияв чогось) потужний.
Словник синонімів Караванського
-
могутній —
див. сильний
Словник синонімів Вусика
-
могутній —
-я, -є. 1》 Який має велику владу, силу, великий вплив. 2》 Який відзначається великою силою впливу на кого-, що-небудь. 3》 Який має велику фізичну силу; сильний. || Який свідчить про велику фізичну силу; сильний. || Пишний, буйний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
могутній —
МОГУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який має велику владу, силу, великий вплив. – Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував (Леся Українка); Могутня держава, а з нею і могутнє високорозвинене суспільство можливі лише там, де панує закон (з наук.
Словник української мови у 20 томах
-
могутній —
БУ́ЙНИЙ (який дуже розрісся — з великою кількістю гілок, високим стеблом, густим і великим листям і т. ін.), РОЗБУЯ́ЛИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ, РОЗКІ́ШНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ (звичайно про культурні рослини); МОГУ́ТНІЙ підсил., КРЕМЕ́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ЧИЙ підсил. заст.
Словник синонімів української мови
-
могутній —
МОГУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який має велику владу, силу, великий вплив. — Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував (Л. Укр., І, 1951, 252); Стоїть, як Свободи застава. Могутня Радянська Держава (Нех., Дивлюсь.., 1949, 77).
Словник української мови в 11 томах