могутній

Можний, с. всемогутній, всеможний, стосйлий, всесильний, (дух) міцний, сильний, стокрилий; (владар) всевладний, можновладний; (дуб) велетенський, кремезний; (- зелень) пишний, буйний; (- враження) разючий, приголомшливий; (вияв чогось) потужний.

Значення в інших словниках

1. могутній — могу́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. могутній — див. сильний  Словник синонімів Вусика
3. могутній — -я, -є. 1》 Який має велику владу, силу, великий вплив. 2》 Який відзначається великою силою впливу на кого-, що-небудь. 3》 Який має велику фізичну силу; сильний. || Який свідчить про велику фізичну силу; сильний. || Пишний, буйний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. могутній — МОГУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який має велику владу, силу, великий вплив. – Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував (Леся Українка); Могутня держава, а з нею і могутнє високорозвинене суспільство можливі лише там, де панує закон (з наук.  Словник української мови у 20 томах
5. могутній — БУ́ЙНИЙ (який дуже розрісся — з великою кількістю гілок, високим стеблом, густим і великим листям і т. ін.), РОЗБУЯ́ЛИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ, РОЗКІ́ШНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ (звичайно про культурні рослини); МОГУ́ТНІЙ підсил., КРЕМЕ́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ЧИЙ підсил. заст.  Словник синонімів української мови
6. могутній — Могу́тній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. могутній — МОГУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який має велику владу, силу, великий вплив. — Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував (Л. Укр., І, 1951, 252); Стоїть, як Свободи застава. Могутня Радянська Держава (Нех., Дивлюсь.., 1949, 77).  Словник української мови в 11 томах