Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

могутньо

Могу́тньо, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. могутньо — могу́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. могутньо — Присл. до могутній 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. могутньо — МОГУ́ТНЬО. Присл. до могу́тній 4. Могутньо пролунав перший салют на західному кордоні Вітчизни (П. Автомонов); Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (В. Собко); Цвіте липа могутньо й задушливо над розпеченим каменем вулиць (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  4. могутньо — МОГУ́ТНЬО. Присл. до могу́тній 4. В "Бородіно" [М. Лєрмонтова] могутньо звучить патріотичний заклик стати стіною на захист Батьківщини (Іст. УРСР, І, 1953, 452); Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (Собко, Вогонь..  Словник української мови в 11 томах