могутньо —
Присл. до могутній 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
могутньо —
МОГУ́ТНЬО. Присл. до могу́тній 4. Могутньо пролунав перший салют на західному кордоні Вітчизни (П. Автомонов); Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (В. Собко); Цвіте липа могутньо й задушливо над розпеченим каменем вулиць (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
могутньо —
Могу́тньо, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
могутньо —
МОГУ́ТНЬО. Присл. до могу́тній 4. В "Бородіно" [М. Лєрмонтова] могутньо звучить патріотичний заклик стати стіною на захист Батьківщини (Іст. УРСР, І, 1953, 452); Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (Собко, Вогонь..
Словник української мови в 11 томах