могутньо

МОГУ́ТНЬО.

Присл. до могу́тній 4.

Могутньо пролунав перший салют на західному кордоні Вітчизни (П. Автомонов);

Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (В. Собко);

Цвіте липа могутньо й задушливо над розпеченим каменем вулиць (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. могутньо — могу́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. могутньо — Присл. до могутній 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. могутньо — Могу́тньо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. могутньо — МОГУ́ТНЬО. Присл. до могу́тній 4. В "Бородіно" [М. Лєрмонтова] могутньо звучить патріотичний заклик стати стіною на захист Батьківщини (Іст. УРСР, І, 1953, 452); Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (Собко, Вогонь..  Словник української мови в 11 томах