1. Словник української мови у 20 томах

могутньо

МОГУ́ТНЬО.

Присл. до могу́тній 4.

Могутньо пролунав перший салют на західному кордоні Вітчизни (П. Автомонов);

Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (В. Собко);

Цвіте липа могутньо й задушливо над розпеченим каменем вулиць (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. могутньо — могу́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. могутньо — Присл. до могутній 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. могутньо — Могу́тньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. могутньо — МОГУ́ТНЬО. Присл. до могу́тній 4. В "Бородіно" [М. Лєрмонтова] могутньо звучить патріотичний заклик стати стіною на захист Батьківщини (Іст. УРСР, І, 1953, 452); Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (Собко, Вогонь.. Словник української мови в 11 томах