могутньо
могу́тньо
Присл. до могутній 4).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- могутньо — могу́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- могутньо — МОГУ́ТНЬО. Присл. до могу́тній 4. Могутньо пролунав перший салют на західному кордоні Вітчизни (П. Автомонов); Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (В. Собко); Цвіте липа могутньо й задушливо над розпеченим каменем вулиць (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- могутньо — Могу́тньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- могутньо — МОГУ́ТНЬО. Присл. до могу́тній 4. В "Бородіно" [М. Лєрмонтова] могутньо звучить патріотичний заклик стати стіною на захист Батьківщини (Іст. УРСР, І, 1953, 452); Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (Собко, Вогонь.. Словник української мови в 11 томах