могутньо
МОГУ́ТНЬО. Присл. до могу́тній 4.
В "Бородіно" [М. Лєрмонтова] могутньо звучить патріотичний заклик стати стіною на захист Батьківщини (Іст. УРСР, І, 1953, 452);
Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (Собко, Вогонь.., 1947, 99);
Цвіте липа могутньо й задушливо над розпеченим каменем вулиць (Ю. Янов., II, 1958, 193).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- могутньо — могу́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- могутньо — Присл. до могутній 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- могутньо — МОГУ́ТНЬО. Присл. до могу́тній 4. Могутньо пролунав перший салют на західному кордоні Вітчизни (П. Автомонов); Широко й могутньо котить весною хвилі Дніпро (В. Собко); Цвіте липа могутньо й задушливо над розпеченим каменем вулиць (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- могутньо — Могу́тньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)